Впевнені, вдумливий читач багато чого зрозуміє саме з цієї частини, оскільки вона торкається одного з найбільш тяжких періодів новітньої історії України. Більш детально (з фактами, документами та цитатами) цей епізод викладений в книзі Віктора Смєлова "Ігор Смешко. Незакінчене досьє генерала розвідки…", яку можна прочитати/скачати за посиланням http://clc.am/Ums3OQ
🇺🇦 2000–2003 рр. Убивство Гонгадзе, "плівки Мельниченка", скандал із "Кольчугами" і третя сторона в цих трагедіях
🔹 На початку вересня 2000-го Смешко був змушений подати у відставку з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони України. Поки він із західними партнерами боровся з міжнародною організованою злочинністю, тогочасне керівництво СБУ зустрічалося і налагоджувало бізнес-схеми з окремими представниками міжнародного криміналітету, які були на той час об'єктами оперативного спостереження і розробки воєнною розвідкою.
🔸 Довіра до Смешка із боку президента також систематично руйнувалася керівництвом СБУ. Він практично втратив право особистої доповіді. У той же час і нове керівництво Російської Федерації посилало сигнали в Київ із бажаністю усунення з посади прозахідного керівника української воєнної розвідки ("WikiLeaks": Reference ID06KYIV4597, Created 2006-12-20 15:30, Released 2011-08-30 01:44, Classification Origin CONFIDENTIAL, Embassy Kyiv).
🔹 Відставка залишалась єдиним кроком для Смешка, щоб привернути увагу президента на розбіжності у підході до боротьби із міжнародною організованою злочинністю і корупцією у владі між воєнною розвідкою і керівництвом СБУ. Але його відставка була прийнята навіть без зустрічі з ним президента України. Він отримав нове призначення – військового аташе України в Швейцарії, де почав створювати українське військове представництво в Берні та при міжнародних організаціях в Женеві.
🔸 За рік до цього, ще у 1999-му, Леонід Кучма ліквідував Комітет із питань розвідки при президентові України, який Смешко з такими зусиллями створював із нуля. Координація діяльності розвідувальних органів, їх взаємодія і перевірка рівня достовірності інформації для вищого керівництва держави, по якій невідворотно потрібно було приймати рішення, була таким чином зупинена.
🔹 Відсутність скоординованих дії розвідорганів негативно проявилась уже при розслідуванні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у вересні 2000 року. Тепер відомо, що за журналістом стежило не тільки МВС, але й СБУ. Звільнення керівника воєнної розвідки знімало останній стримуючий фактор для дій агентів третьої сторони в керівництві СБУ. Величезний апарат СБУ так і не став шукати ні замовника вбивства Гонгадзе, ні реального організатора прослуховування кабінету президента України. Декілька офіцерів із воєнної розвідки, діючи на свій страх і ризик, ще у перші дні трагедії вирахували, що Мельниченко діяв не самостійно. В нього були зв'язки в СБУ, які допомогли йому отримати з порушенням законодавства закордонний паспорт, по якому він і виїхав за кордон.
🔸 Під час військово-дипломатичної роботи Смешка у Швейцарії тодішнє керівництво СБУ намагалася знищити репутацію генерала. Було порушено кілька замовних кримінальних справ, які були спрямовані проти нього та його найближчого оточення. СБУ провела обшуки в його будинку, у родичів, навіть у кабінеті посольства і в його службовій квартирі у Швейцарії. У ЗМІ було розгорнуто інформаційну кампанію проти нього. Тиск був сильним, керівництво СБУ робило все, щоб дискредитувати Смешка, не тільки всередині України, а й на Заході. Але тиск на Україну був ще сильнішим. Почався новий міжнародний скандал: офіційний Київ обвинуватили в незаконних (в обхід санкцій ООН) постачаннях в Ірак станцій пасивної радіотехнічної розвідки "Кольчуга".
🔹 У 2002-му Смешка відкликали із Швейцарії до Києва. Він був призначений Головою Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при президентові України та керівником української комісії для переговорів зі США щодо врегулювання "кольчужного" скандалу. Наступного дня Смешко вилетів до Вашингтона і Нью-Йорка, де зробив усе, щоб довести американській стороні: Україна не продавала "Кольчуг" Іраку. Він зустрівся там з впливовими політиками і колегами з розвідки, йому повірили, прислали в Україну американо-британську комісію. У підсумку комісія переконалася: Україна не продавала "Кольчуг", після чого наша держава, фактично, вийшла з міжнародної ізоляції. По суті, Смешко довів: "кольчужний скандал" – ще одна політична спецоперація проти України.
🔸 Того самого року Ігор Смешко був призначений першим заступником секретаря Ради національної оборони і безпеки України, посаду якого на той час обіймав генерал Євген Марчук. Саме тоді, 2002–2003 роки, в сфері національної безпеки і оборони було вперше визначено курс України на повноправне членство в НАТО.
---
✍ Частина 1. 1955–1991 рр. Від переможця шкільних олімпіад до наймолодшого доктора технічних наук http://clc.am/gyjeMA
✍ Частина 2. 1991–1995 рр. Перший військовий аташе незалежної України http://clc.am/kg3hHA
✍ Частина 3. 1995–2000 рр. Голова Комітету з питань розвідки, начальник Головного управління розвідки Міноборони, "справа Лазаренка" і слухання в Конгресі США http://clc.am/PO8now
✍ Частина 4. 2000–2003 рр. Убивство Гонгадзе, "плівки Мельниченка", скандал із "Кольчугами" і третя сторона в цих трагедіях http://clc.am/pzvftQ
Повна біографія https://www.smeshkopresident.com.ua/biography
На фото: 2001 рік, Швейцарія. Військовий аташе України в Швейцарії Ігор Смешко з дружиною Юлією
Незакінчене досьє генерала розвідки…", яку можна прочитати/скачати за посиланням http://clc.am/Ums3OQ
