Офицеры отмечают 21 августа свой праздник. День офицера! (Видео)


Сегодня 21 августа в Домах офицеров и на территории воинских частей проводятся массовые масштабные мероприятия с участием ветеранов боёв, проходят церемонии вручения заслуженных наград отличившимся представителям офицерского состава. Еще в 16 веке в феодальных европейских государствах появились первые упоминания об офицерских званиях, носители которых принадлежали дворянским родам. В России же Петром I в 17 веке был подготовлен командный состав армии — офицерский корпус, также состоящий из дворян.

В Кодексе чести офицера Российской империи было, например, сказано: «Не обещай, если ты не уверен, что исполнишь обещание. Держи себя просто, с достоинством, без фатовства. Меньше откровенничай — пожалеешь. Помни: язык мой — враг мой! Не кути — лихость не докажешь, а себя скомпрометируешь. Избегай денежных счетов с товарищами. Деньги всегда портят отношения. Старайся, чтобы в споре слова твои были мягки, а аргументы тверды. Старайся не досадить противнику, а убедить его».


Кодекс чести русского офицера. Составлен в 1804 году, актуален навсегда

1. Не обещай, если ты не уверен, что исполнишь обещание.
2. Держи себя просто, с достоинством, без фастовства.
3. Необходимо помнить ту границу, где кончается полная достоинства вежливость и начинается низкопоклонство.
4. Не пиши необдуманных писем и рапортов сгоряча.
5. Меньше откровенничай — пожалеешь. Помни: язык мой — враг мой.
6. Не кути — лихость не докажешь, а себя скомпрометируешь.
7. Не спеши сходиться на короткую ногу с человеком, которого недостаточно узнал.
8. Избегай денежных счетов с товарищами. Деньги всегда портят отношения.
9. Не принимай на свой счет обидных замечаний, острот, насмешек, сказанных вслед. Что часто бывает на улицах и в общественных местах.
10. Если о ком-то не можешь сказать ничего хорошего, то воздержись говорить и плохое...
11. Ни чьим советом не пренебрегай — выслушай. Право же, последовать ему или нет, остается за тобой.
12. Сила офицера не в порывах, а в нерушимом спокойствии.
13. Береги репутацию доверившейся тебе женщины, кто бы она ни была.
14. В жизни бывают положения, когда надо заставить молчать свое сердце и жить рассудком.
15. Тайна, сообщенная тобой хотя бы одному человеку, перестает быть тайной.
16. Будь всегда начеку и не распускайся.
17. На публичных маскарадах офицерам не принято танцевать.
18. Старайся, чтобы в споре слова твои были мягки, а аргументы тверды.
19. Разговаривая, избегай жестикуляции и не повышай голос.
20. Если вошел в общество, в среде которого находится человек, с которым ты в ссоре, то здороваясь со всеми, принято подать руку и ему, конечно, в том случае, если этого нельзя избежать. Не обратив внимания присутствующих или хозяев. Подача руки не подает повода к излишним разговорам, а тебя ни к чему не обязывает.
21. Ничто так не научает, как осознание своей ошибки. Это одно из главных средств самовоспитания.
22. Когда два человека ссорятся, всегда оба виноваты.
23. Авторитет приобретается знанием дела и службы. Важно, чтобы подчиненные не боялись тебя, а уважали.
24. Нет ничего хуже нерешительности. Лучше худшее решение, чем колебание или бездействие.
25. Тот, кто ничего не боится, более могуществен, чем тот, кого боятся все.
26. Душа — Богу, сердце — женщине, долг — Отечеству, честь — никому!


Друзі, до вашої уваги четверта частина біографії Ігоря СМЕШКА

Впевнені, вдумливий читач багато чого зрозуміє саме з цієї частини, оскільки вона торкається одного з найбільш тяжких періодів новітньої історії України. Більш детально (з фактами, документами та цитатами) цей епізод викладений в книзі Віктора Смєлова "Ігор Смешко. Незакінчене досьє генерала розвідки…", яку можна прочитати/скачати за посиланням http://clc.am/Ums3OQ
🇺🇦 2000–2003 рр. Убивство Гонгадзе, "плівки Мельниченка", скандал із "Кольчугами" і третя сторона в цих трагедіях
🔹 На початку вересня 2000-го Смешко був змушений подати у відставку з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони України. Поки він із західними партнерами боровся з міжнародною організованою злочинністю, тогочасне керівництво СБУ зустрічалося і налагоджувало бізнес-схеми з окремими представниками міжнародного криміналітету, які були на той час об'єктами оперативного спостереження і розробки воєнною розвідкою.
🔸 Довіра до Смешка із боку президента також систематично руйнувалася керівництвом СБУ. Він практично втратив право особистої доповіді. У той же час і нове керівництво Російської Федерації посилало сигнали в Київ із бажаністю усунення з посади прозахідного керівника української воєнної розвідки ("WikiLeaks": Reference ID06KYIV4597, Created 2006-12-20 15:30, Released 2011-08-30 01:44, Classification Origin CONFIDENTIAL, Embassy Kyiv).
🔹 Відставка залишалась єдиним кроком для Смешка, щоб привернути увагу президента на розбіжності у підході до боротьби із міжнародною організованою злочинністю і корупцією у владі між воєнною розвідкою і керівництвом СБУ. Але його відставка була прийнята навіть без зустрічі з ним президента України. Він отримав нове призначення – військового аташе України в Швейцарії, де почав створювати українське військове представництво в Берні та при міжнародних організаціях в Женеві.
🔸 За рік до цього, ще у 1999-му, Леонід Кучма ліквідував Комітет із питань розвідки при президентові України, який Смешко з такими зусиллями створював із нуля. Координація діяльності розвідувальних органів, їх взаємодія і перевірка рівня достовірності інформації для вищого керівництва держави, по якій невідворотно потрібно було приймати рішення, була таким чином зупинена.
🔹 Відсутність скоординованих дії розвідорганів негативно проявилась уже при розслідуванні вбивства журналіста Георгія Гонгадзе у вересні 2000 року. Тепер відомо, що за журналістом стежило не тільки МВС, але й СБУ. Звільнення керівника воєнної розвідки знімало останній стримуючий фактор для дій агентів третьої сторони в керівництві СБУ. Величезний апарат СБУ так і не став шукати ні замовника вбивства Гонгадзе, ні реального організатора прослуховування кабінету президента України. Декілька офіцерів із воєнної розвідки, діючи на свій страх і ризик, ще у перші дні трагедії вирахували, що Мельниченко діяв не самостійно. В нього були зв'язки в СБУ, які допомогли йому отримати з порушенням законодавства закордонний паспорт, по якому він і виїхав за кордон.
🔸 Під час військово-дипломатичної роботи Смешка у Швейцарії тодішнє керівництво СБУ намагалася знищити репутацію генерала. Було порушено кілька замовних кримінальних справ, які були спрямовані проти нього та його найближчого оточення. СБУ провела обшуки в його будинку, у родичів, навіть у кабінеті посольства і в його службовій квартирі у Швейцарії. У ЗМІ було розгорнуто інформаційну кампанію проти нього. Тиск був сильним, керівництво СБУ робило все, щоб дискредитувати Смешка, не тільки всередині України, а й на Заході. Але тиск на Україну був ще сильнішим. Почався новий міжнародний скандал: офіційний Київ обвинуватили в незаконних (в обхід санкцій ООН) постачаннях в Ірак станцій пасивної радіотехнічної розвідки "Кольчуга".
🔹 У 2002-му Смешка відкликали із Швейцарії до Києва. Він був призначений Головою Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при президентові України та керівником української комісії для переговорів зі США щодо врегулювання "кольчужного" скандалу. Наступного дня Смешко вилетів до Вашингтона і Нью-Йорка, де зробив усе, щоб довести американській стороні: Україна не продавала "Кольчуг" Іраку. Він зустрівся там з впливовими політиками і колегами з розвідки, йому повірили, прислали в Україну американо-британську комісію. У підсумку комісія переконалася: Україна не продавала "Кольчуг", після чого наша держава, фактично, вийшла з міжнародної ізоляції. По суті, Смешко довів: "кольчужний скандал" – ще одна політична спецоперація проти України.
🔸 Того самого року Ігор Смешко був призначений першим заступником секретаря Ради національної оборони і безпеки України, посаду якого на той час обіймав генерал Євген Марчук. Саме тоді, 2002–2003 роки, в сфері національної безпеки і оборони було вперше визначено курс України на повноправне членство в НАТО.
---

✍ Частина 1. 1955–1991 рр. Від переможця шкільних олімпіад до наймолодшого доктора технічних наук http://clc.am/gyjeMA
✍ Частина 2. 1991–1995 рр. Перший військовий аташе незалежної України http://clc.am/kg3hHA
✍ Частина 3. 1995–2000 рр. Голова Комітету з питань розвідки, начальник Головного управління розвідки Міноборони, "справа Лазаренка" і слухання в Конгресі США http://clc.am/PO8now
✍ Частина 4. 2000–2003 рр. Убивство Гонгадзе, "плівки Мельниченка", скандал із "Кольчугами" і третя сторона в цих трагедіях http://clc.am/pzvftQ

Повна біографія https://www.smeshkopresident.com.ua/biography
На фото: 2001 рік, Швейцарія. Військовий аташе України в Швейцарії Ігор Смешко з дружиною Юлією
Незакінчене досьє генерала розвідки…", яку можна прочитати/скачати за посиланням http://clc.am/Ums3OQ

Нові військові звання в ЗСУ, або “Куди подінуться прапорщики”

Журналістка 112 каналу Ірина Сампан підготувала матеріал “Нові військові звання в ЗСУ, або “Куди подінуться прапорщики” про законопроект 6372, що передбачає зміну військових звань військовослужбовців, тому подаємо його в оригіналі:
Якщо пощастить і законопроект приймуть, це буде великим кроком у розбудові сержантського корпусу в ЗСУ. Принаймні, так кажуть його автори. Мова йде про зміну військових звань військовослужбовців і документ, який гуляє коридорами Верховної Ради вже рік.
Головний сержант, штаб-сержант, майстер-сержант. Це звання, які з’являться, якщо законопроект № 6372 пройде, а також зникнуть центральні герої армійських анекдотів – прапорщики.
Справа в тому, що це не просто заміна назв одних на інші – це перебудова усієї сержантської вертикалі, структуризація кар’єрного зросту і підвищення матеріального та соціального забезпечення сержантів. Відхід від радянської моделі та перехід на стандарти НАТО.
Зупинятися на тому, хто такі сержанти і чому в армії раптом почали про них “піклуватися”, не будемо. Про це детально ми описали у статті “Роль сержанта в ЗСУ. Чому це важливо і як готують лідерів за стандартами НАТО?”
На нашій інфографіці зображена порівняльна таблиця відповідності старих та нових військових звань для військових пенсіонерів і тих військовослужбовців, які звільнилися зі Збройних Сил, перебуваючи у старих званнях.


Також сержантський склад поділяється на “молодший сержантський склад” і “старший сержантський склад”. Як у офіцерів. Крім того планується додати ще два звання – старший майстер-сержант і головний майстер-сержант. Отже, після прийняття закону такий вигляд матиме вся структура військових звань у ЗСУ.

Якщо ви не дуже розбираєтеся у військових званнях, у вас, мабуть, виникло запитання, “а яка різниця, як вони будуть називатися”. Логічне запитання, бо завжди можна людям просто підвищити грошове забезпечення і, здавалося б, усі будуть щасливі. Або ще можна припустити, що “роблять просто все, щоб не було, як в Росії, але по суті все залишається, як і раніше”. Але ні перше, ні друге твердження не існуватиме довго, тому що:
а) мотивація не завжди ґрунтується на грошах;
б) сержантів треба якось втримати, щоб вони не йшли в офіцери;
в) зростання сержанта у військових званнях на рівні бригади закінчується на старшому прапорщику.
До речі, про прапорщиків. Як пояснив начальник інформаційно-аналітичного відділу Управління по роботі з сержантським складом Генерального штабу ЗСУ, старший прапорщик Роман Кузьменко, на сьогодні солдат “доростає” до найвищого звання “старший прапорщик” вже на рівні окремого батальйону чи бригади. І все. Навіть якщо ці люди служать в оперативному командуванні, командуванні виду військ, Генеральному штабі – все одно всі старші прапорщики. Немає росту – немає мотивації.
“Від рівня окремого батальйону у нас всі старші прапорщики: головний старшина полку, бригади, оперативного та повітряного командування, роду військ, виду Збройних Сил тощо – старші прапорщики, – пояснює головний старшина ЗС України Олександр Косинський. – Це не відповідає підходам, прийнятим в Альянсі та сучасній структурі професійного сержантського корпусу ЗС України. Тому нова колонка передбачає ввести два військових звання додатково – “старший майстер-сержант” і “головний майстер-сержант”.
Майстер-сержант заміщує звання “старший прапорщик”, його отримують ті, хто стоять на посадах головних старшин військових частин – в окремому батальйоні, полку та бригаді.
Старші майстер-сержанти будуть в оперативних командуваннях, повітряних командуваннях, Командуванні морської піхоти, також в інших органах військового управління. Тобто звання вище, ніж рівня бригади, щоб була мотивація йти на вищу посаду.
Вище них – командування видів (Сухопутні війська, Повітряні сили, ВМС, ДШВ, ССО та головний старшина ЗСУ), це вже будуть головні майстер-сержанти – найвище військове звання. Там буде декілька посад. Це пік нашої кар’єрної піраміди”.
Так, власне, і виглядатиме ця кар’єрна піраміда сержанта.

Окрім того, згідно з нинішнім законодавством кожне наступне звання для сержантсько-старшинського складу можна отримувати через рік. І, за словами Олександра Косинського, скоріше за все, поки триває особливий період та існує недостатня укомплектованість посад, ці дистанції між військовими званнями збережуться. Але головний старшина ЗСУ додає, що в майбутньому вони однозначно будуть збільшуватися.
“У країнах НАТО є чітко визначені терміни між військовими званнями, мінімальні та максимальні терміни перебування у військовому званні. Наприклад, у військовому званні “солдат” військовослужбовець повинен бути мінімум 3 роки, раніше він не може стати старшим солдатом. Також є максимальні терміни – не більше 10 років. Якщо за 10 років солдат не став старшим солдатом, він вважається безперспективним, не просувається по службі, отримує попередження, і якщо нічого не зміниться, то через рік його звільняють. Одним із плюсів, якщо ми почнемо впроваджувати військові звання, я бачу встановлення такого поняття, як мінімальний та максимальний терміни перебування на посаді з відповідним військовим званням. Це важливо – запустити механізм кадрового менеджменту”, – вважає пан Косинський.
На сьогодні сержанти очолюють взводи забезпечення і навчальні взводи у Центрах підготовки сержантського складу. Через те, що не вистачало офіцерів, в зоні бойових дій у багатьох бойових підрозділах саме сержантів ставили на командирів штурмових взводів, хоча посада це офіцерська.
“Наразі визначено більше 2 тисяч посад офіцерського складу, які будуть заміщуватися сержантами і старшинами. Це дуже великий перелік посад, і зараз йде підготовка сержантів, які будуть їх заміщувати”, – додає головний старшина ЗСУ.

Модель армії США

Американська армія та її сержантський корпус – не найгірший зразок для наслідування. Саме з них українські Збройні сили формували базу для реформування вітчизняного сержантського корпусу. Для прикладу візьмемо сухопутні війська. Найнижчі звання солдатського складу – це рядовий і перший рядовий, а також спеціаліст. Далі капрал – найнижче військове звання молодшого командного складу, і, як описано на офіційному сайті U.S. Army, вони несуть “відповідальність за індивідуальне навчання, особистий вигляд і чистоту солдатів”

Після нього йде сержант. Зазвичай командує групою з 9-10 солдатів. Вважається, що саме сержант має найбільший вплив на рядовий склад, є прикладом для наслідування, як у службі, так і за способом життя.
Штаб-сержант також має у своєму розпорядженні команду з 9-10 рядових, часто і декількох сержантів. Відповідальний за розвиток, підтримку та “використання потенціалу своїх солдатів”.
Сержант першого класу – досвідчений помічник і радник командира взводу, як правило, має від 15 до 18 років вислуги в армії.
Майстер-сержант – військове звання старшого сержантського складу Збройних сил США та деяких інших країн. У ЗСУ це звання можна урівняти зі старшиною.
Перший сержант – головний сержант рівня роти (від 62 до 190 солдатів), дисциплінований та мудрий радник для своїх офіцерів, наставник для сержантів.
Сержант-  майор – досвід і вміння повинні бути такі ж, як у головного сержант-майора, однак у нього менше повноважень і людей у підпорядкуванні, допомагає офіцерам на рівні батальйону (від 300 до 1000 солдатів).
Головний сержант- майор – помічник і радник офіцерів на рівні бригади (від 3000 до 5000 солдатів). Повинен бути “спокійним, врівноваженим, точним і з незгасаючим ентузіазмом”. Слідкує за підготовкою, ефективністю, зовнішнім виглядом та поведінкою рядового складу.
Сержант-майор армії США – найвище військове звання сержантського складу, сержант-майор має бути лише один і він представляє увесь рядовий та сержантський склад в армії. Служить старшим радником і консультує начальника штабу армії, зокрема з питань, що стосуються сержантського корпусу.
За кодифікацією НАТО у сержантському корпусі існує 9 рівнів звань (OR-9). Так само хочуть зробити і в Україні для зручності у спілкуванні з партнерами з альянсу та взаємосумісності підрозділів.
Кредо сержантів армії США починається словами “Немає нікого професійнішого за мене. Я унтер-офіцер, і я лідер для солдатів. Я розумію, що я член почесного корпусу, відомого як “хребет армії”.
Далі про честь, відвагу, вірність країні, приклад для рядових і все в стилі кращих американських військових фільмів. Україна може створити потужний сержантський корпус з потужною ідеологією, і навіть поволі створює його. Звісно, можна було би робити це швидше, якби законопроекти не просідали в Уряді чи ВР роками. А ще треба чітко розуміти, що професійний військовослужбовець, сержант, який готує підрозділ, опікується своїми солдатами, буде вимагати достойно оцінювати його службу в армії або йтиме геть.
Подписаться на: Сообщения (Atom)