Свято День української писемності та мови, яке щорічно відзначається в країні 9 листопада, було встановлено указом президента України Леоніда Кучми в 1997 році на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Зараз на Україні проводяться ретельні дослідження витоків української писемності. Вважається, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова. Також є припущення, що писемність на території України мала кілька варіантів. Одним з варіантів можна вважати писемність Північного Причорномор'я, де користувалися абеткою, ідентичною грецькій або римській (латиниці), а в східних районах (особливо скіфо сармати) була своя оригінальна писемність, відома в науці під назвою сарматських знаків. Ці знаки були схожі на вірменські й грузинські письмена. Той, хто хоч раз бачив сучасний український алфавіт, зауважив, що більшість його літер схожі на грецькі, але серед них є й кілька слов'янських знаків. Слід зауважити, що поряд з кирилицею і одночасно з нею існувала інша абетка, яка відома під назвою глаголиці і мала незвичайний характер завитків. Учені поки не знаходять аналогів глаголиці. Це дає підстави для тверджень, що глаголиця - є творіння однієї людини, на відміну від кирилиці, яка має природний органічний характер і дуже давні аналоги.
День української писемності та мови - це не тільки державний, а й церковне свято. Перший в сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської. І традиційно до Дня української писемності та мови приурочений ряд урочистих та святкових заходів, серед яких: покладання квітів до пам'ятника Нестору Літописцеві, нагородження кращих українських літераторів і популяризаторів українського слова, а також видавництв, що випускають літературу українською мовою, та інші.
